Початок служіння Христа

 

12 Сталося тими днями, що вийшов Він на гору помолитися; і був цілу ніч у молитві до Бога.

13 А коли настав день, покликав своїх учнів; вибравши з них дванадцятьох, і назвав їх апостолами:

14 Симона, якого назвав Петром, та Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Вартоломія,

15 Матвія і Тому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом,

16 Юду Якового та Юду Іскаріотського, що став зрадником.

17 Зійшовши, став з ними на рівному місці; також численна юрба його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,

18 які посходилися послухати його і вилікуватися від своїх недуг; а також ті, що терпіли від нечистих духів, - й вздоровлялися;

(Лук.6:12-18)

 

Апостол – посланець, той, кого Христос особисто вибрав і послав виконувати певну місію.

Вони були вибрані з числа інших учнів.

Численна юрба Його учнів – очевидно ті, хто розділяв науку Христа, старався вчитися у Нього і наслідувати у всьому свого вчителя.

Безліч народу – ті, хто прийшов з навколишніх міст, аби послухати Христа і зцілитися в Нього.

 

Апостоли

1 Прикликавши дванадцятьох учнів своїх, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і лікувати всяку недугу і всяку хворобу.

2 Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зеведеїв та Іван, його брат;

3 Пилип і Вартоломій, Тома і Матвій - митник; Яків Алфеїв і Тадей;

4 Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, який зрадив Його.

5 Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: На дорогу поган не йдіть і до міста самарянського не входьте;

6 а йдіть спочатку до загиблих овець дому Ізраїлевого.

7 Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство небесне.

(Матв.10:1-7)

Дані конкретні завдання та влада апостолів.

Влада: виганяти нечистих духів, уздоровлювати хвороби.

Завдання: найперше йти до ізраїльтян, проповідувати про Царство Бога.

14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, щоб були при ньому, і щоб посилати їх проповідувати;

(Мар.3:14)

Конкретне завдання – проповідувати!

28 І мовив Петро: Ось ми, лишивши своє, пішли за тобою.

(Лук.18:28)

Чудова характеристика кола Апостолів – вони повністю належали Христу, забули все своє майно і своє попереднє життя, ходили завжди поряд з Ним.

Учні

24 Учень не є над учителя, а раб - понад свого пана.

25 Досить учневі стати таким, як його вчитель, а рабові - як його пан. Коли господаря назвали Вельзевулом, то скільки більше скажуть на його домашніх.

(Матв.10:24,25)

Характеристика кола учнів – наслідування свого вчителя.

 

10 І як лишився на самоті, ті, що були з ним із дванадцятьма, запитали Його про ці притчі,

11 і він відповів їм: Вам дано таємницю Божого Царства; а тим, що осторонь, усе роз'яснюється в притчах,

(Мар.4:10,11)

33 І баготьма притчами говорив їм слово, як вони могли сприйняти;

34 без притчі ж не говорив їм; а окремо пояснював усе своїм учням.

(Мар.4:33,34)

Учні та Апостоли – саме цьому колу людей відкриваються таємниці Царства Бога. Можливо тому, що вони вчилися у Христа. Решта людей – ті, що осторонь. Вони лише розмірковують і змушені лише здогадуватись.

Ісус не старався пояснити докладно свою науку людям, котрі лише просто прийшли послухати. Проте пояснював своїм учням – тим, котрі приймали практично Його слова.

Існує чітке розмежування двох типів людей.

Зрада Христа

60 Чимало його учнів, почувши це, казали: Жорстока ця мова. Хто може його слухати?

61 Ісус же, знаючи в собі, що його учні ремствують на нього, сказав їм: Чи це вас спокушує?

62 А, як побачите, що Людський Син підноситься туди, де був раніше?

63 Дух оживляє, а тіло не приносить жодної користи. Слова, які я вам сказав, є духом і життям.

64 Але є деякі з вас, що не вірять. Ісус із самого початку знав, хто ті, що не вірять, і хто той, що його зрадить.

65 І додав: Задля цього сказав вам, що ніхто не може прийти до мене, якщо йому не було дано від [мого] Батька.

66 Віднині багато хто з його учнів відійшли геть і вже не ходили з ним.

67 Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Чи й ви не хочете відійти?

68 Відповів йому Симон-Петро: Господи, до кого ж ми підемо? Ти ж бо маєш слова вічного життя;

69 і ми повірили й пізнали, що ти є святий - [Син живого] Бога.

70 Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох я вибрав? Але один з вас є дияволом.

71 Говорив він про Юду Симонового Іскаріота, бо саме він, будучи одним із дванадцятьох, мав його зрадити.

(Iван.6:60-71)

Слово Ісуса творить дивну річ – воно робить відбір у колах оточення Христа.

Не всі люди з кола учнів Христа лишилися учнями. Не всі Апостоли лишилися в колі дванадцятьох. А що ж тоді говорити про людей – просто «слухачів»?

І нам не варто забувати про відбір в Царство Бога. Про який так часто говорив Христос в притчах. Про рибу. Про жнива. Про кінець світу (один візьметься)…

34 Ісус говорив: Батьку, прости їм, бо вони не знають, що роблять. А ті, що ділили його одіж, кидали жеребки.

35 А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Інших рятував, - хай же порятує і себе самого, якщо він Христос, Божий обранець.

(Лук.23:34,35)

Що відбувалося потім з колами людей? Ось народ, котрий приходив у свій час послухати Христа і уздоровитись. Їхні аргументи на дану ситуацію: інших рятував – врятуй себе!

8 Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

9 Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

(Пс.21:8,9)

Наскільки це знайоме в сучасному світі! Ти кажеш, що християнин, що покладаєшся на Бога – будь готовий відповідати за свої слова, тебе будуть випробовувати! Ти заявляєш, що сповідуєш високі цінності та принципи – це людям не сподобається і вони перевірятимуть це.

31 [Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоб пересіяти, як пшеницю;

32 я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів.

33 Той відказав йому: Господи, з тобою я готовий іти і до в'язниці, і на смерть.

34 Він же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся мене, що не знаєш мене.

(Лук.22:31-34)

Апостоли також зреклися Ісуса.

Порівняння з пшеницею, котру пересіюють: перевіряється віра кожного. В цьому зацікавлений і Бог, і сатана…

Після воскресіння Христа

12 Тоді повернулися до Єрусалима з гори, званої Оливною, що неподолік Єрусалима, на відстані дня ходи в суботу.

13 Прийшовши, завітали до покою, де перебували Петро та Іван, Яків та Андрій, Пилип та Тома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.

14 Усі вони перебували однодушно на молитві [і благанні] з жінками, з Марією, Ісусовою матір'ю, та його братами.

15 Тими днями Петро, ставши серед учнів, а громада була осіб із сто двадцять, сказав..

(Дiї.1:12-15)

Ісус після свого воскресіння «розчиняється» серед своїх послідовників, обіцяючи жити в них Духом. Група учнів стає своєрідним «Тілом Христовим», яке виконує діяльність Христа! Хто ж залишається? Яке коло людей з оточення Христа?

Тільки Апостоли та учні. 120 осіб. Жінки – учні? Марія, мати Ісуса – учень? Де інші кола?

Характеристика на той час – вони як ніколи були поєднані єдиною молитвою…

1 Тими днями, як побільшало учнів, почалися нарікання еліністів на юдеїв, що їхні вдови занедбані в щоденнім служінні.

2 Скликавши громаду своїх учнів, дванадцятеро сказали: Не годиться нам, покинувши Боже слово, служити біля столів.

3 Виберіть, братове, з-поміж вас сімох перевірених чоловіків, сповнених [Святого] Духа й мудрости - їх і поставимо на цю службу.

4 Ми ж залишимося в молитві і служінні слову.

5 Усій громаді сподобалося це слово; і вибрали Степана - чоловіка, сповненого віри і Святого Духа, - і Пилипа та Прохора, і Никанора й Тимона, і Пармена та проселіта з Антіохії Миколу.

6 Поставили їх перед апостолами і, помолившись, поклали на них руки.

7 Боже слово росло і чисельність учнів в Єрусалимі дуже множилось, а багато священиків були слухняні у вірі.

(Дiї.6:1-7)

Апостоли взяли на себе роль лідерства. Вони вибрали собі помічників з кола учнів.

Де було коло « слухачів»? воно постійно коливалося від прихильників до гонителів, але перейти межу – це значило стати учнем!

Чим характеризувалося на той час коло учнів?))) Як можна було потрапити туди?

Кола чітко розмежовувалися.

26 Знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в церкві, навчаючи велику громаду. Вперше в Антіохії учнів названо християнами.

(Дiї.11:26)

Ще при житті Апостолів видно, яке коло названо Християнами.

Наші дні

Апостоли «розчинилася» в колі учнів після своє смерті, але їхнє вчення і їхній власний приклад наслідування Христа залишився.

Які кола лишилися тепер?

Отже, Христос живе Духом в колі учнів. Апостоли живуть вченням і власним прикладом наслідування. Увесь цей час йде своєрідне «відцентрування», де центр – Христос. Кола – це люди, котрі Його наслідують.

Якщо забрати Христа з центру, чи можуть існувати кола?

Якщо забрати Христа з багатьох груп «сучасних християн», вони можуть існувати?

А якщо з нашої Церкви?

А якщо з твого життя?

Якщо говорити про Тіло Христа, про Церкву, яке коло людей мається на увазі?

Чи можливо «стерти» межу, між учнями й не-учнями, християнами й нехристиянами?

Як потрапити в коло учнів? (тільки через центральні кола! Хрещення і наслідування - це їхнє вчення!)

Яка характеристика кола учнів Ісуса Христа сьогодні?

 

---